Криміналістична тактика і слідча практика

Практика боротьби зі злочинністю це не тільки об'єкт вивчення криміналістики, але й джерело її розвитку, критерій оцінки розроблюваних практичних рекомендацій. Взаємозв'язок криміналістичної та слідчої практики проявляється по-різному. Нові тактичні прийоми можуть з'явитися спочатку на практиці, а вже потім привернути до себе увагу вчених-криміналістів. У практиці можуть виникнути і нові слідчі дії, що представляють собою сукупність цих прийомів. Наприклад, слідчий експеримент, пред'явлення для впізнання, перевірка показань на місці спочатку з'явилися на практиці як результат її розвитку і тільки потім стали об'єктом вивчення науки криміналістики.

Виникнувши на практиці, новий тактичний прийом або їх система, яка створює нове слідча дія, в результаті наукового аналізу і узагальнення стають більш досконалими та ефективними. Вони набувають форми наукових рекомендацій, у такому вигляді впроваджуються в слідчу практику і перевіряються в ході практичного використання при розслідуванні злочинів.

Але можливий і інший варіант взаємодії криміналістичної та слідчої практики. Тактичний прийом або рекомендація можуть стати результатом наукових пошуків і з'явитися в науці. Потім наукові рекомендації перевіряються практикою і при позитивному результаті стають її частиною. При цьому слідча практика завжди залишається не лише пробним каменем ефективності тактичних рекомендацій, а й тим постійно діючим фактором, який значною мірою визначає тенденції розвитку даного розділу науки криміналістики.

Цими тенденціями, обумовленими вимогами максимально повного задоволення запитів слідчої практики, можна назвати:

1) Уточнення суті і меж криміналістичної тактики, її взаємозв'язків з суміжними областями знання. Корективи її змісту диктуються вимогами практики боротьби зі злочинністю, досягненнями науково-технічного прогресу, розвитком юридичних і інших наук. Помітно впливають також процеси диференціації та інтеграції наукового знання. Вони проявилися, наприклад, в необхідності чітко розмежувати криміналістичну та оперативно-розшукову тактики, в активному використанні при розробці тактичних прийомів положень таких наук, як психологія, логіка.

2) Оптимізація тактичних прийомів і рекомендацій обумовлена необхідністю безперервно вдосконалювати практику боротьби зі злочинністю, змінювати умови її здійснення. Крім того, тут виявляється взаємодія тактики і криміналістичної техніки, коли нові техніко-криміналістичні засоби помітно впливають на тактичні прийоми виробництва слідчих дій, стаючи причиною їхньої модернізації.

3) Розробка нових тактичних прийомів і нових слідчих дій. Як зазначалося, їх поява може бути результатом розвитку слідчої практики. Тоді завданням криміналістичної тактики стає розробка їх наукових основ, а також їх вдосконалення з урахуванням положень науки криміналістики. Нові тактичні прийоми можуть виникнути на основі розвитку інших розділів криміналістики чи інших наук як результат впливу останніх на криміналістичну тактику або застосування в ній їх положень. Нарешті, необхідність у розробці нових тактичних прийомів і слідчих дій може виникнути у зв'язку з розвитком процесуального законодавства, що регламентує процедуру збирання, дослідження і використання доказів. Так, в новому КПК РФ узаконено такі слідчі дії, як запис переговорів і перевірка показань на місці, контроль (ст. 186, 194).

4) Підвищення ефективності тактичних прийомів шляхом використання оперативних можливостей органів дізнання. Поліпшення оперативно-розшукової діяльності органів дізнання, введення її в законні рамки призводить до зростання обсягу та якості оперативно-розшукової інформації, що може бути використаною в доведенні. Це, у свою чергу, позитивно відбивається як на змісті, так і на порядок застосування тактичних прийомів.