Економічна сутність кредиту
Поняття кредиту походить від лат. «Kreditum» - позика, борг. Кредит обслуговує рух капіталу. Завдяки йому засоби, тимчасово вивільняються в ході роботи підприємств, виконання державного бюджету, а також заощадження громадян направляються до сфери діяльності з нестачею ресурсів. Тобто кредит забезпечує трансформації грошового капіталу в позиковий. Позиковий капітал - це грошовий капітал, наданий в позичку на умовах зворотності та плати за користування. За допомогою кредиту тимчасово вільні грошові кошти підприємств, населення і держави акумулюються в банківській системі, залучаються в грошовий обіг, перетворюючись у позичковий капітал, який, у свою чергу, передається за плату в тимчасове користування субєктам, що зазнають їх тимчасовий недолік. Капітал фізично, у вигляді засобів виробництва не переливатися може з одних галузей в інші. Цей процес здійснюється у формі руху грошового капіталу. При кредиті гроші виступають засобом платежу. Отже, кредит - це особлива форма руху грошей.
У кредит знаходять вираз виробничі відносини між господарюючими субєктами з приводу передачі вартості в тимчасове користування на умовах повернення. Слово «kreditum» переводиться з лат. ще і як «вірую», «довіряю». Кредит - це форма економічних відносин, повязаних свозврат-ним наданням ресурсів і погашенням що виникають у звязку з цим зобовязань. У широкому сенсі слова кредит - ото угода, договір між юридичними та / або фізичними особами про позику або позикою. Субєктикредитнихвідносин:
- Кредитор або Ссудодатель - надає ресурси в господарство позичальника на певний час. Кредитор забезпечує продуктивне використання надану вартості;
- Позичальник або ссудополучателя - одержує позику і зобовязується погасити у встановлений час заборгованість у розмірі, еквівалентному позикою. Позичальник не є власником надану засобів, а отримує їх у тимчасове використання. Для забезпечення повернення ресурсів позичальник повинен організувати свою діяльність таким чином, аби забезпечити вивільнення коштів, достатніх для розрахунку з кредитором
Кредитор і позичальник перебувають по різні боки кредитної угоди, але при цьому мають однакову мета - отримання прибутку.
Сторонами кредитної угоди можуть бути держава, підприємства і організації, окремі громадяни. Отже, кредитні відносини - це грошові відношення, повязані з наданням та поверненням позик, організацією грошових розрахунків, що грошовою емісією, кредитуванням інвестицій, використанням державного кредиту і т.д.
Обєктивна необхідність кредиту обумовлена особливостями кругообігу капіталу. До них відносяться:
- Постійне утворення грошових резервів і виникнення тимчасових додаткових потреб в них;
- Різна тривалість обороту коштів у економічних субєктів;
- Взаємозвязок готівкового та безготівкового грошового обороту;
- Відокремлення капіталу у субєктів економічних.
Виникнення кредиту зумовлене необхідністю:
- Подолання протиріч між постійним утворенням грошових резервів, що осідають в процесі обороту підприємств, бюджету, населення, і повним використанням їх для потреб відтворення;
- Забезпечення безперервного процесу кругообігу капіталу в умовах функціонування численних галузей і підприємств з різною тривалістю кругообігу коштів;
- Організації функціонування засобів обігу і платежів, заснованих на кредитному характері емітованих грошових знаків і безготівкових коштів.
Наявність вільних грошових коштів й потреба в них у різних господарюючих субєктів не збігаються ні за сумами, ні за часом. Коли потреба в коштах у економічної субєкта перевищує наявну в нього суму власних джерел, то вона може бути задоволена за рахунок позикових ресурсів. Отже, тимчасово вільні грошові кошти не залишаються невикористаними, а залучаються в господарський оборот. У результаті відбувається прискорення темпів відтворення за рахунок більш ефективного використання усіх грошових фондів.
Зурахуваннямособливостейкругообігукапіталуможнавиділити наступніджерелакредитнихресурсів:
1. Вільні грошові кошти, що вивільняються у процесі господарської діяльності підприємств. Отримавши виручку від реалізації продукції, підприємство не відразу, а частинами витрачає її на придбання сировини, матеріалів, оплату послуг та робіт. Те ж відбувається і з прибутком підприємства. У результаті утворюються тимчасово вільні грошові кошти на рахунках підприємств у банках.
2. Грошові резерви у вигляді спеціальних фондів підприємств. Наприклад, вартість основних фондів переноситься на виробничі продається по частинах і повертається до підприємств у грошовій формі. Однак витрачання цих коштів відбувається поступово, у звязку з чим утворяться вільні грошові кошти у вигляді амортизаційних невикористаних фондів підприємств.
3. Заробітна плата працівникам підприємств і організацій, що включена до вартості реалізованої продукції. Однак її виплата (зазвичай 2 рази на місяць) не збігається з термінами реалізації продукції та надходження коштів від неї на рахунки банків.
4 Засоби бюджетів, формування яких відбувається постійно, а витрати у відповідність з графіком погашення заборгованості бюджету перед своїми агентами. В результаті також утворюються вільні залишки грошових коштів.
5. Грошові нагромадження населення, акумульовані в банківській системі.
6. Емісія грошових знаків, що здійснюється відповідно до потреб зростання обігу готівкових грошей. У сукупності всі перераховані вище джерела кредитних коштів в економіці країни утворюють позичковий фонд.Його кошти використовуються переважно для капітальних вкладень, поповнення оборотного капіталу та інших цілей. Таким чином, позичковий фонд, як економічна категорія, характеризує процес єдиний кредитних відносин, що складається з одночасної мобілізації коштів у цьому фонді та їх розміщення При цьому наявність ресурсів для кредитування та використання їх у вигляді позик за своєю величиною збігаються. Їх збалансованість досягається тим типом кредитних відносин, який визначає розмір емісії Позиковий фонду - це сукупність грошових засобів, використаних (а не використовуються!) для задоволення потреб господарства і населення у фінансових ресурсах на умовах поворотності. Рух позичкового фонду, тобто розподіл тимчасово вільного грошової капіталу відбувається з допомогою посередників - банків та інших кредитних організацій Тому позичковий фонд у значній мірі зосереджений в банківській системі. Структура позичкового фонду визначається станом економіки. Акумулювання ресурсів в позичкового фонду відбувається у звязку з накопиченням цінностей і здійсненням інвестиційного процесу, У разі своєчасного виконання зобовязань держави і повернення позик кошти позичкового фонду для формування бюджету можуть не використовуватися В умовах кризи інфляція, бюджетний дефіцит породжують надлишкову масу знецінених грошових коштів Позиковий фонд зростає, оскільки існуючий товарний дефіцит не дозволяє використовувати грошові кошти У цьому випадку для покриття бюджетного дефіциту доводиться вдаватися до ресурсів позикового фонду у вигляді кредитів.
Кредит - важливий важіль кредитно-грошової політики держави. З його допомогою можливо регулювати економічну ситуацію в країні, впливати на багато процесів, обмежувати негативний вплив багатьох факторів на соціальний і економічний стан у країні Кредит в ринковій економіці виконує такі функції: 1) перерозподільна - за допомогою кредиту відбувається перелив капіталу з одних галузей в інші і зрівняння норми прибутку Позиковий капітал у відповідності з ринковими законами переливається в сфери, які забезпечують одержання більш високого прибутку або є більш привабливими за іншими критеріями - соціальна значимість, державна орієнтація та ін Важливе завдання держави - визначити економічні пріоритети й стимулювання за допомогою залучення фінансових ресурсів в ті галузі або регіони, прискорений розвиток яких необхідно з позицій національних інтересів, 2) емісійна - це заміщення готівкових грошей і створення кредитних засобів обігу (векселів, чеків, кредитних карток, безготівкових розрахунків). Кредит впливає на обсяг і структуру грошової маси в обігу, платіжного обороту, швидкості обігу грошей. Використання безготівкових розрахунків за грошовими зобовязаннями та залік взаємної заборгованості скорочують готівковий грошовий оборот і зменшують витрати обігу, повязані з виготовленням, перерахунком, транспортуванням і охороною готівкових грошових коштів;
3) відтворювальних - завдяки прибутку відбувається більш швидкий процес капіталізації прибутку, а, отже, концентрації виробництва;
4) стимулююча - кредит стимулює розвиток продуктивних сил, прискорює формування джерел капіталу для розширення відтворювання на основі сучасних технологій, спрямування кредитних ресурсів на реалізацію загальнодержавних програм соціально-економічного розвитку, капітальних вкладень, житлового будівництва, розвитку окремих регіонів, малого бізнесу, сільського господарства і ін;
5) контрольна - контроль за ефективністю діяльності економічних субєктів реалізується на двох рівнях - Центрального Банку і комерційних банків. Центральний Банк встановлює нормативи кредитування комерційними банками своїх клієнтів залежно від розміру власних засобів, тим самим контроль здійснюється за кредитними ризиками. Комерційні банки під час кредитування здійснює відбір позичальнику, оскільки кредит видається фінансово стійким підприємствам і організаціям.