Головна

Специфіка детермінації і причинності злочинності приїжджих

Злочинність приїжджих детермінується всім комплексом обставин, що обумовлюють збереження злочинності в країні. Цим же обставин належить провідне, базове місце і в причинному комплексі даної злочинності. Вони є фундаментом зазначеного комплексу, на який нашаровуються і з якими взаємодіють специфічні обставини, що виникають у мігрантів, особливості їх проблемної життєвої ситуації.

Виділяються три лінії детермінації злочинності приїжджих:

комплекс причин і умов, що впливали на формування особистості до життєвої виникнення проблемної ситуації, що обумовила мети міграції;

фактори, що зумовили проблемну життєву ситуацію, що сформували мети міграції, її стимулювали;

комплекс обставин, що впливають на мігрантів після їхнього приїзду в той або інший населений пункт1.

Перша лінія детермінації висвітлюється в багатьох розділах підручника. Спеціальні дослідження злочинності мігрантів дають нові яскраві підтвердження того, що неблагополуччя в економічній, політичній, соціальної і духовної сферах призводить до нерозв'язних суперечностей, проблем і конфліктних ситуацій, що стимулює зростання рівня криміналізації суспільства. Серед населення виникають і поширюються шари, що живуть за межею бідності, бездомні, безробітні, розчаровані в захищаються законом цінності і готові на будь-які, в тому числі неправомірні, способи забезпечення своїх потреб, виявляються в гострих стресових ситуаціях і відчувають різні психологічні воздействія2. У ряду несприятливих наслідків економічної і політичної криз стоїть і вимушена міграція населення, що несе з собою цілий ряд негативних факторів, аж до втрати частини

генофонду нації. Вимушені міграції найчастіше пов'язані з втратою мігрантами свого колишнього соціального статусу, втратою житла, роботи. У місцях прибуття найбільш гострими для них є проблеми житла, працевлаштування. Остання особливо загострилася в умовах безробіття. Такі міграції різко відрізняються від викликаних виробничою необхідністю організованих переселень, наприклад в регіони країни, що відчувають нестачу в трудових ресурсах. В останніх випадках мігранта, як правило, гарантувалися місце роботи, зарплата і житло. На відміну від них біженці і вимушені переселенці, вже зазнали значні економічні та соціальні втрати, у місцях свого переселення теж опиняються у гірших умовах, що дуже ускладнює процес їх адаптації.

Ці зовнішні фактори соціального середовища взаємодіють з особистісними характеристиками самих вимушених мігрантів. Багато хто перебувають у стані стресса1. Особи, витісняють з місць постійного проживання міжнаціональної напруженістю, що переходить у деяких регіонах у відкриті конфлікти, змушені залишати роботу, покидати житло, втрачаючи при цьому більшу частину нажитого майна.

З цих об'єктивних і суб'єктивних причин мігранти є найбільш уразливим об'єктом для будь-якого роду негативних впливів. Вони або самі скоюють злочини, або легко стають їх жертвами.

Різні джерела свідчать про те, що починаючи з 90-х рр.. XX ст. чисельність в Росії нелегальних мігрантів досягла 10 млн чоловік. Тільки трохи більше 1, 5 млн осіб набули статусу біженця або вимушеного переселенця. За даними сучасних кримінологічних досліджень, що до 80% опитаних місцевих жителів вважають мігрантів джерелом підвищеної кримінальної опасності2.

Не можна ігнорувати та обставина, що масове прибуття вимушених мігрантів в перший час погіршує умови життя корінного населення, загострюючи соціальні конфлікти між місцевими жителями і приїжджими. У місцях своєї концентрації мігранти ускладнюють житлову ситуацію, проблему безробіття, підвищують навантаження на всю інфраструктуру відповідного регіону, що ускладнює роботу транспорту, підприємств побутового обслуговування та інших галузей господарства. Наприклад, мери ряду міст Росії, що брали щороку від однієї до двох тис. біженців, витрачали на пристрій таких осіб кошти бюджету, змушуючи тим самим скорочувати житлове та інше будівництво.

При опитуванні мешканців 13 регіонів Росії кожен 10-й взагалі висловився проти прийому мігрантів і кожен другий - проти прийому мігрантів некорінна національності1.

Існує проблема вторинних міграцій - руху біженців та вимушених мігрантів, що не зуміли влаштуватися за першим місцем прибуття. Все це загострює ситуацію, підвищує рівень соціальної напруженості і конфліктності в суспільстві, сприяє зростанню криміногенності як мігрантів, так і корінного населення. Так, суперечності й конфлікти мігрантів з місцевими жителями стимулюють об `єднання і тих і інших за національною, земляцьких та іншими ознаками, що сприяє виникненню специфічних кримінальних формувань, різного роду міжгрупових конфліктів, часто дозволяються кримінальними способами.

Разом з тим навіть самі несприятливі умови, в які може потрапити мігрант після приїзду, не спричиняють з неминучістю його протиправної поведінки. Істотними є стійкі особистісні характеристики людини, сформовані колишніми умовами життя. Отже, специфіка причин і умов злочинності приїжджих полягає не стільки в соціальних умовах і соціальному середовищі, до якої вони потрапляють після приїзду, скільки у взаємодії трьох виділених раніше ліній детермінації, а також у тому, як вони проявляються у різних категорій мігрантів.

В одних випадках визначальною виявляється перша лінія детермінації (наприклад, у маятникових мігрантів, злочинців-гастролерів та інших осіб, які прибули з кримінальними намірами). В інших випадках гострі проблемні ситуацію до і після приїзду посилюють одне одного, як, наприклад, у біженців, вимушених мігрантів; в осіб, раніше судимих, які втратили нормальні соціальні позиції, житло, соціально корисні зв'язки; в осіб, які не мають визначеного місця проживання, постійних джерел доходу.

У тих випадках, мігрують коли особи з соціально схвалюваними цілями, пов'язаними, наприклад, з роботою, туризмом, відпочинком, лікуванням, головною детермінантою їх антигромадської поведінки може виявитися проблемна ситуація, що складається у названих осіб після їх приїзду.

Заслуговує на увагу і проблема так званої комерційної міграції. Уже до середини 90-х рр.. в Росії в даний вид міграції включалось до 10 млн людей на рік. Підприємницькі інтереси громадян Росії приводили до збільшення потоків таких мігрантів. При цьому кримінологічних важливими виявлялися обставини, які визначають умови їх тимчасового проживання і ситуація, що складається у таких мігрантів після прибуття. Крім того, участь Росії в міжнародних відносинах і перспективи нових економічних зв'язків з іншими державами стимулювали приплив у країну іноземних громадян. Це пов'язано з участю країни в міжнародній ринковій системі, одержанням іноземних інвестицій, введенням програм скорочення безробіття, стимулювання виробництва і збільшення податкового бази1. Таким чином, серед приїжджих збільшувалася питома вага іноземних громадян.

Якщо вчасно не створюється надійна система забезпечення їх безпеки, то злочини скоюються і по відношенню до іноземців. У Росії в 1999 р. було зареєстровано 8047 таких злочини, у 2003 р. - 10 441, у 2004 р. - 10 300. У той же час, як показує статистика, вони в три, чотири і більше разів частіше самі вчиняють злочини, ніж стають їх жерт-вой2. При цьому іноземці найчастіше піддавалися посяганням з боку сограждан1 своїх.

Злочинність мігрантів збільшується і в умовах, що коли на території країни виявляється все більше іноземців, що біжать із країн, де висока терористична активність, охоплених війнами, соціальними потрясіннями, а також з відсталих країн з більш низьким життєвим рівнем населення. Вивчення проблеми злочинності іноземців дозволило встановити пряму залежність між нелегальною міграцією і злочинністю серед даної категорії осіб.

У детермінації злочинності мігрантів велике значення має конкретна ситуація, в якій вони виявляються після приїзду, а також відсутність чіткої системи обліку та реєстрації іноземців з моменту перетину ними державного кордону та контролю за їх пересуванням по країні.

Зазначені категорії іноземних громадян, не маючи житла та засобів до існування, поєднуючи в групи за національною, інтернаціональному принципам, нерідко вносять помітний внесок у розвиток транснаціональної злочинності. При цьому розвиваються незаконне вивезення робочої сили, продаж жінок в сексуальне рабство, підробка документів на в'їзд і виїзд, торгівля дітьми, контрабанда, взяття заручників, викрадення людей та ін

Значна кількість іноземців потрапляли в Росію з республік колишнього Союзу без документів і в'їзних віз, чому сприяла відсутність обладнаних державних кордонів. Крім того, значно неузгодженість законодавства суміжних государств1.

Обставини об'єктивного і суб'єктивного характеру, що виникають у мігрантів після приїзду, визначають проблему їх адаптації в нових умовах. Вона ускладнюється практично повною відсутністю соціального контролю та соціальної допомоги таких осіб. Досить типовим прикладом є положення транзитних пасажирів, яким важко, особливо за відсутності достатніх коштів, нормально влаштуватися і деколи по кілька ночей доводиться ночувати на вокзалах, що істотно підвищує ступінь їх віктимна і ймовірність виникнення криміногенних ситуацій.

0 ступеня криміногенності ситуації мігранта після його
приїзду у відповідний населений пункт дозволяють судити:

1) характеристики тимчасового місця проживання і можливості житлово-побутового пристрої різних контингентів приїжджих;

2) матеріальні можливості задоволення потреб, що виникають у період тимчасового проживання;

3) характеристики найближчого оточення, мікросередовища, в якій проводиться велика частина часу;

4) характер діяльності приїжджого в місті, в тій чи іншій мірі пов'язаний з цілями пріезда1.

При кримінологічної класифікації мігрантів значимо з'ясування мотивації приїзду. Мотивація, по-перше, пов'язана з потребами та інтересами, тому дає уявлення про особу; під-друге, характеризує зміст і гостроту проблемної ситуації, по-третє, впливає на поведінку гостя.