Головна

Підсумки перетворень

В результаті перетворень було створено потужне промислове виробництво, сильна армія і флот, що дозволило Росії домогтися виходу до моря, подолати ізоляцію, скоротити відставання від передових країн Європи й перетворитися у велику державу світу.

Однак форсована модернізація та запозичення технологій здійснювалися за рахунок різкого посилення архаїчних форм експлуатації народу, оплатив вкрай високою ціною позитивні результати реформ.

Реформи державного ладу додали нові сили служилої деспотичного державі. Європейські форми прикрили і зміцнили східну суть самодержавного держави, чиї просвітницькі наміру не збігалися з політичною практикою.

Реформи в галузі культури і побуту, з одного боку, створювали умови для розвитку науки, освіти, літератури і т.д. Але з іншого, механічне та насильницьке перенесення багатьох європейських культурних і побутових стереотипів перешкоджало повноцінному розвитку культури, що грунтується на національних традиціях.

Головна ж полягала в тому, що дворянство, сприймаючи цінності європейської культури, різко відокремлюватися від національній традиції та її зберігача - російського народу, чия прихильність до традиційних цінностей і інститутів наростала у міру модернізації країни. Це викликало глибокий розкол суспільства в культурному і в соціальному плані, багато в чому визначили глибину протиріч і силу соціальних потрясінь початку ХХ ст.

Парадокс петровської реформи зводився до того, що вестернізація Росії, що носила насильницький і поверховий характер, зміцнювала основи російської цивілізації - самодержавство і кріпацтво, з одного боку, викликала до життя сили, які здійснювали модернізацію, а з іншого, провокувала антімодернізаціонную і антизахідних реакцію прихильників традиціоналізму та національної самобутності.

Однак, видається, що особливості природно-кліматичних, геополітичних і демографічних умов країни, економічна та культурна відсталість, стійкість традиціоналістичого свідомості не давали можливості іншому шляху просування вперед.